Жодні тексти, жодні фоторепортажі не здатні передати масштаб події, яку створили 14 березня 2024 року Національний центр «Український Дім» і Арт-фундація ДУКАТ.
Ретроспективна виставка «Алла Горська. Боривітер» – це про любов і смерть, тиранію і волю, зраду і велич людського духу. Неодмінно слід іти й дивитися на власні очі.
«Чому ми позабували багатьох, що відійшли, а Горської не можемо забути? Передусім в просторі великого часу вона далі стоїть поряд і далі бере на плечі обов’язок громадський. Ті, що були захисниками, залишаються захисниками честі і правди. Трагічна смерть тільки підкреслила її ім’я. Звичайно, енергія обірваного життя і потім живе, тривожить, непокоїть. Отже, духовна енергія Алли Горської залишається на полі життєвої боротьби».
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, учасник руху шістдесятництва, політв'язень радянського режиму.
У мене ж виникла асоціація: відкриття надпотужної виставки української художниці та громадського діяча Алли Олександрівни Горської у стінах колишнього музею Леніна – це як подія, що відображена на історичній світлині 1945 року, де солдат американської армії встановлює переносний Арон га-Кодеш (шафка для зберігання сувоїв Тори) над стадіоном Нюрнберга, улюбленим місцем збіговиськ німецьких нацистів.
Фото: Сергій Мазураш
Comments