Однією з перших публікацій мистецького ілюстрованого щоденника «Візіонер» стало велике інтерв'ю з художником Матвієм Вайсбергом. І це не випадковість. Редколегія журналу щиро вважає честю і привілеєм можливість спілкуватися з Майстром, слухати й чути його, бачити одними з перших його живописні та графічні роботи.
Сьогодні Матвію Семеновичу виповнюється 65 років. Тому ця публікація цілком належить численним друзям, що прийшли його привітати!
Ахра Аджинджал (художник)
Спочатку познайомилися наші роботи. Потім ми. Трапилось це у галереї «Фортуна» на Андріївському Узвозі, у 1993 році. З0 років великої дружби. 30 років творчого і людського братерства. Матвій дуже сильно вплинув на мене. І він один із небагатьох, хто досі впливає на мою творчість і мої життєві цінності. Колись давно я назвав Вайсберга Апостолом живопису Матвієм. І це вірно. Матвій несе нам благу вість, що живопис живий і не втратив свою місію: за влучним виразом самого Вайсберга, мистецтво це пряме послання у майбутнє. Геній серед нас.
Люблю тебе, брате! Олеся Джураєва (художник)
Майстерні на Лук'янівці. Я, студентка третього курсу, стою в коридорі під дверима майстерні Михайла Шаповаленка і чекаю на початок занять з малюнка оголеної натури. Поряд двері майстерні Матвія (але тоді я ще цього не знала), я розглядаю плакат його виставки в США. Звісно я вже була знайома з роботами Матвія і він для мене вже був недосяжною зіркою. В коридорі з'являється Матвій, цікавиться тим що я тут роблю і люб'язно запрошує мене до своєї майстерні. Ми п'ємо чай, знайомимося, розглядаємо його графічні роботи в листах, я слухаю його історії, занурююся в атмосферу його майстерні й вражена його гостинністю і простотою в спілкуванні. Я думаю, що в ту зустріч мало що сказала. Але наше спілкування того дня заклало фундамент наших стосунків на довгі роки. Вважаю, що Матвій безперечно геніальний і тонкий у своєму творчому висловлюванні художник, але що для мене дуже важливо – він людина з великим і теплим серцем. Таке поєднання трапляється рідко, тому дуже цінно.
Ігор Гольфман (письменник, громадський діяч, дослідник юдаїки)
Пам'ятаю, під час Революції гідності 2013–2014 років Матвія щодня можна було зустріти в різних місцях Майдану, закутаного в шарф, у шапці-вушанці та з фотокамерою, що висіла на грудях. Він постійно знімав всі події, забирався в саму гущу різних протистоянь, – думаю, пізніше це допомогло йому у створенні циклу картин «Стіна». В особливо холодні дні ми іноді заходили погрітися в підвал – галерею «Партком»; якось Матвій прийшов туди після однієї з атак «Беркута» на протестувальників, присів біля батареї опалення, і за кілька хвилин усі присутні побачили, як він упав на підлогу непритомний. Виявилося, що під час зіткнень з беркутівцями ті примінили якийсь газ, Матвій теж отримав порцію, але його обличчя було замотане шарфом, який на морозі прийняв газ на себе. Потім у теплі шарф розтанув, з ним розтанув і газ, що вдихнув Матвій, і він одразу вирушив у царство Морфея. Пам'ятаю, всі перелякалися, кинулися надавати допомогу, але на щастя, Матвій швидко прийшов до тями. Ми всі полегшено видихнули.
Тепер панегірик. Я абсолютно впевнений у тому, що якщо через кілька століть якийсь допитливий розум захоче дізнатися про українське образотворче мистецтво рубежу XX – XXI віків та про найвидатніших майстрів даного періоду, то одним із перших виникне прізвище Вайсберга.
Микола Дорошенко (Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Узбекистан)
Сьогодні виповнюється 65 років видатному українському живописцю Матвію Вайсбергу. Певен, що кожен із вас у дитинстві мріяв взяти до рук пензля і кількома вправними рухами передати на полотні красу краєвиду, обриси коханої, думки та емоції, які переповнюють ваш розум і серце. Певен, що багато хто пробував втілити цю мрію в життя, але щось мені підказує, що далеко не всі змогли досягти бажаного результату. І я розумію, чому: щоб мрія стала реальністю, ви повинні стати частиною мрії, жити, дихати й снити живописом. Саме такою людиною є Матвій Вайсберг.
Все існування Матвія нерозривно пов’язано з кольором, лінією, структурою. Але його геніальність не в цьому. Талант Матвія полягає у вмінні розбудити митця в інших.
Кожного разу, коли я дивлюся на його роботи, я подумки повертаюся до маленького художника з пензлем в руці і відчуваю щастя від реалізованої мрії. Можливо і не я написав цю картину, але якби її писав я, то зробив би саме так.
Хай це глибоке емоційне занурення допоможе вам розбудити в собі вашого внутрішнього художника! Адже художник – це не тільки той, хто може талановито передати зображення чи форму. Це людина, яка вміє по-справжньому самовіддано насолоджуватися мистецтвом. З Ювілеєм, Майстре!
Владислав Шерешевський (художник)
З Семеновичем ми знайомі з сімдесятих, ще зі школи. Хоч він був на рік-два старше за мене, я його добре пам'ятаю. Зростали разом. Згодом життя нас трохи розкидало по різних вишах, але останні 25 років наші майстерні знаходяться поряд. Ми спілкуємось майже щодня. Обговорюємо геть усе: все що трапилось у світі, мистецтві, нашому житті. І ще, звісно, футбол. Навряд чи хтось чує його голос частіше, ніж я. Для мене таке спілкування, насичене, завжди з гумором, це справжнє щастя.
Дружба з Матвієм - одна з небагатьох причин, що зупинила колись мою спробу поїхати з країни. Залишився, бо поряд з такими людьми як Вайсберг я щасливий жити. Всеволод Шарко (художник, винахідник)
Мені легко писати про Матвія Вайсберга, тому що я щиро вдячний йому за дружбу і люблю те, що робить цей по-справжньому Великий Майстер. Настільки ж, наскільки його роботи резонують з актуальною дійсністю, настільки вони й виходять далеко за межі конкретного місця та часу. Це дивовижна суміш гострої миттєвості та глибокого філософського осмислення. Це поєднання великої технічної майстерності з чесною, майже дитячою, щирістю… Поздоровляю Матвія з Ювілеєм!
Бажаю Перемоги та щастя!
Ерфан Кудусов (ресторатор, громадський діяч, волонтер)
Матвій у київському періоді мого життя виявився людиною, з якою ми наче знайомі з дитинства. Хоч насправді, мабуть, не більше 7-8 років. Вочевидь, зв'язок відбувся, завдяки співпадінню особистих поглядів, спільним цінностям і ще деяким речам на метафізичному рівні. Сприймаю Матвія як свого старшого брата.
Олена Грозовська (художник, музикант)
Матвій Вайсберг визначний Митець! Такими є тематика його полотен, постать Майстра, що лічила б біблійному пророкові, самий звук його імені. Подібно до Євангельського Матвія, Вайсберг літопише як дихає: веде свою розповідь від перших днів творіння (цикл «Сім Днів»), через штудії Античності та Ренесансу аж до сповненого епохальними та трагічними подіями сьогодення (цикли «Стіна», «Дорожній щоденник»). Вайсберг – людина і височінь: сліпить непосвяченого крижаним сяйвом інтелектуальних граней, проте всередині цієї скелі б’ється гаряче серце, клекоче вулкан шляхетних почуттів. Живопис Вайсберга мудрий та емоційний, втім як і сам Майстер. У чому глядачі вкотре зможуть переконатися на виставці «Дорожній щоденник. Бухара. Самарканд», що стартує у галереї Дукат вже 28 грудня 2023 року!
Роза Тапанова (керівник НІМЗ «Бабин Яр»)
Березень 2021 року, майстерня на Лук'янівський, 69. Я приїхала разом із моїм другом Олексієм Баулой знайомитися з людиною, що має історичний зв'язок з Бабиним Яром, який став частиною мого життя з лютого 2021-го. Ми спокійно, без пафосу, розмовляли про його діда, родину і про те, що Бабин Яр це не провокаційний атракціон у дусі Діснейленду, а місце глибинного болю. Важко його змінити. Його треба відчувати.
Трохи згодом побачила серію картин Матвія «Сім днів». Навіть не могла уявити, що колись зможу стати другом Матвія Вайсберга. Бо він не тільки видатний, відомий український художник, але й моральний авторитет для багатьох. Із ним я почала розуміти мистецтво, не боятися великих проєктів і навчилася зупинятися заради прекрасного.
Борис Фірцак (художник)
Мистецтво Матвія Вайсберга вражає своєю масштабністю, широтою, захоплюючим поєднанням прецизійності та свободи творчого методу. Бо в кого ще з художників аскетичний монохром може бути таким показово живописним? Хто ще вміє надавати пластичного статусу таким плинним субстанціям як полум'я, дим чи туман?... За розмитими потоками прозорої фарби виявляти нескінченність просторів?.. Лініями, що нагадують оголену виноградну лозу, виплести людське обличчя?!.. Як вдається йому, фахово володіючи арсеналом класичної Культури, залишатися митцем сучасним, актуальним?..
Подібних питань до творчості Матвія Вайсберга багато Є і багато ще БУДЕ!
З ювілеєм, дорогий Матвію!
P.S. А ще віддавна (з часів РХСШ) М. В. – несамовитий гравець і фанат футболу.
Володимир Харченко (фотограф, художник, поет)
Про Мітю Вайсберга якщо сказати коротко, то він людина-серце. У цьому і його ставлення до людей, у цьому і його творчість, коли він увесь світ пропускає через серце, щоб народилася картина. У якій завжди залишається частинка самого художника. І тому його картини можна впізнати саме завдяки цій самій присутності Міті в кожній роботі. Завдяки чому він оживляє свої картини. І в кожній картині відчувається биття серця. Ось така Магія художника.
Daumantas Todesas (митець, куратор мистецьких проєктів, Литва)
С Матвеем мы как бы знакомые с 2017 года. Начали переписку по просьбе нашей общей знакомой Диляры. На этом всё могло и закончится, но нет! Нить общения превратилась в Тонкую Красную Линию взаимной любви и уважения, с которой мы в одной связке прошли часть пути Моисея в нашем странствии по Украине и Европе! Пожатие руки и объятия при личной встрече сильнее всех печатей нотариусов подтверждающие юридический факт – мы друзья! Мир Матвея оказался для меня близким, родным и огромное спасибо что ТВОЙ прайд принял меня в свое лоно. Талант художника и гражданская позиция Матвея помогают распространять по миру Благую весть – УКРАИНА ПОБЕДИТ!
С днём рождения, с юбилеем!
Мазл Тов! Живи до 120 с мыслью, кистью и любовью!
Хелена Малишевська (поет, перекладач, фотограф)
Рідко зустрінеш таке гостре відчуття справедливості, як у Матвія Вайсберга. А збереження цього молодого чуття, пронесення світоглядної орієнтації через перипетії власного життя та участь у формуванні поглядів громади – це взагалі раритетні та яскраво впізнавані якості Матвія. Художнє і філософське наповнення творів Вайсберга було б неможливим без його знань розвитку історії, мистецтв, культур людства з початку часів, його роздумів, його повсякчасного горіння, його відваги до руху, його готовності до протиборства за гуманістичні цінності, його юначого максималізму. Твори, наше національне надбання, дорогий Майстре!
Олексій Нікітін (письменник)
Не знаю, чим ми так Богові прислужилися. За які чесноти та досягнення дано нам Вайсберга? Ми можемо першими бачити його нові роботи, відчувати, як в живописі пульсує пристрасть, як від виставки до виставки зміщується фокус, змінюється сприйняття митцем оточуючого світу, але зберігається стрижень особистості. Інколи його увага фіксується на статичному явищі, інколи нова серія робіт відображає рух, частину великого процесу. Сьогодня таким процесом стала війна. Нові роботи Вайсберга завжди неочікувані і водночас впізнавані. Узагальнюючи, він зберігає деталі так, що дозволяє помітити нове в баченому багато разів. Києву з Вайсбергом пощастило. Україні, та й усім нам пощастило також. Час ще накладе свої фільтри й на роботи Вайсберга, і на контекст. Можливо, він додасть і глянець, хто знає? Але зараз нам поталанило бачити явище живої творчості художника, можливо, єдине, що виправдує існування цього світу.
Тетяна Шевченко (літератор, перекладач)
Митя – большой талант, большое сердце. Легкий, открытый – свой, щедрый, неравнодушный, ироничный, киевский… Удивительный рассказчик, настоящий друг – отзывчивый и надежный, готовый всегда прийти на помощь. И целая галерея любимых творений – цвет, рельеф, сюжеты и линии, каждый раз особое послание – Вайсберг, которого ни с кем не спутаешь. Художник и Гражданин. Здоровья, сил, дорогой, очень многое предстоит! Будьмо!
Олександр Янович (художник, галерист, колекціонер)
Він називає мене «Капітаном»! Уже цього було б достатньо, щоб я потрапив до Історії українського мистецтва... Бодай за лаштунки). Він може сотню разів перемальовувати лінію на полотні, бо рух до Досконалості нескінченний. Портретами намальованих ним друзів можна наповнити великий музей!
Художник Матвій Вайсберг, можливо, єдиний з тих, хто міг би потрапити (і потрапляє) у будь-який і будь-чий «мистецький рейтинг», навіть з урахуванням неможливості створення такого... Живописний, графічний, літературно-мемуарний, ще й морально-авторитетний... Не кажучи вже про наш наразі головний – «жидобандерівський».
Будь нам здоровий та щасливий, Майстре! Смерть нашим ворогам!
Олександр Морозов (журналіст, дослідник мистецтва)
О Матвее Вайсберге написано очень много, так что очень трудно сказать что-то новое, но все-таки можно попробовать. Матвей – человек очень и очень талантливый. В какой области он бы ни прикладывал свои силы – живопись, графика, книжная иллюстрация, литературные опусы – сразу же чувствуется его личность. Он многогранен. Хотелось бы сразу оговориться. Под тем, что «чувствуется личность», вовсе не подразумеваются самоповторы. Он не стоит на месте, но постоянно самосовершенствуется и движется вперед, прогрессирует. И это правильно, по-другому быть и не может. Также можно и нужно сказать о его эрудиции и бескомпромиссной гражданской позиции. Впрочем, это уже в какой-то мере повторение – без них Вайсберг не был бы Вайсбергом. Все это в комплексе и составляет неповторимое, умное и талантливое послание, которое он адресует нам. И мы его восприняли. Сил тебе, вдохновения и здоровья. Обнимаю!
Катерина Корнійчук (художник, сценограф)
Ми належимо до покоління 60-х, основні творчі й дружні стосунки якого формувались у знаменитій Художній школі, назва якої стала паролем на довгі роки. РХСШ об'єднує і досі мистецькі осередки, творчі групи та особисті симпатії. І куди б не спрямували своє подальше життя випускники НАШОЇ школи після її закінчення, – спогади про РХСШ завжди авансують теплі і приязні стосунки між ними, не дивлячись, де ти був останні 20 років.
Мітя Вайсберг – яскравий представник Київської художньої школи в широкому сенсі цього поняття, талановитий, високоосвічений і дружній. Ми вчилися поруч, мали спільних вчителів, приятелів і друзів. Тому симпатія між нами прикрашена теплими спогадами дитинства.
Ще один важливий фактор, що об'єднує нас, – це любов до Києва, рідного міста, з яким пов'язане все життя. Пригадую наші зустрічі на Майданах і Майданчика: спільному проєкті стрітарт на Хрещатику у 2004 році, де ми розписували палатки мітингувальників, зустрічі на Майдані 2014 року, розписи стін в Арткафе «Букіторія» та багато інших прекрасних зустрічей в художніх галереях, – Мітя завжди рефлексує на життя! Він має полум'яне серце, творчий імпульс та загострене відчуття справедливості. Так, головним його твором про бурхливі події Майдану 2014-го стала серія творів із назвою «Стіна». Проникливі серії «Чужі дома» і «Дорожній щоденник» зворушують мене і дотепер. Як би рідко ми не бачились в останній час, я завжди пам'ятаю образи його картин, дружні зустрічі та ніжні привітання! З днем народження МАСЯ! Дякую МАСЯ! I love you!
Олена Балаба (журналіст, громадський діяч)
65 – це якось не його цифри. При тому, що мій одеський друг Гера Грудєв, який не знав, що ми дружимо з Матвієм, якось сказав після проведення екскурсії по єврейській Одесі: «Єдиний, хто зараз може бути нашим єврейським патріархом, – це Вайсберг». Я запитала: «Чому?» – і почула у відповідь: «Тому, що він мудрий і добрий. Як пророки та мудреці зі старої історії. Я бачив його "Чужі доми". Це вражає. Він ідеальний вчитель. До нього хочеться тягнутися».
Це правда. До нього хочеться тягнутися. В нього хочеться навчатися. Його хочеться чути, прислуховуватися і відчувати. Він молодий і завжди сучасний. У своїй творчості. По життю. Серед людей. Він чітко знає, що дає світу любов і світло, а світ йому відповідає тим же.
З днем народження, Матвію. Ми тебе любимо.
コメント